Ліна Костенко

    В Козинській публічно-шкільній бібліотеці відбулася літературна година  «Єднаймо душі словом» з учнями восьмих класів. Огляд
творчості Т.Г.Шевченка зробила вчитель української мови і літератури
Козинського НВК «Школа-колегіум» Кундеус Мирослава Анатоліївна

   Кондрась Ігор,  Станіславчук Ярослав,  Мулик Софія, Антонюк Мирослава читали вірші поета: уривок з поеми «Причинна», «Заповіт», «Мені тринадцятий минало..», а також  «Молитву»  Д.Павличка, «До мене сьогодні всміхнувся Шевченко» Л. Храпливої.  Провідний бібліотекар Краплич Оксана Андріївна зробила бібліографічний огляд літератури біля книжково-ілюстративної виставки  «Хай дух Шевченка обєднає нас».

Неперевершений світоч української культури, геніальний поет, художник, мислитель Тарас Григорович Шевченко відомий в історії України як непохитний борець за її державну незалежність та політичну самостійність, за повне визволення українського народу від національного й соціального гноблення. Його твори, пройняті демократичними ідеями, набули популярності серед громадськості та широких народних мас. Тарас Шевченко піднісся до вершин людського духу, до вершин вселюдської любові, бо був найбільшим патріотом України, заповідав нам любити свій народ, плекати свою культуру.

9 березня 2014 року минає 200 років від дня народження великого українського поета, а рік 2014 - проголошений Указом Президента України - роком Тараса Шевченка.

З метою популяризації його творів та відзначення ювілейної річниці в Радивилівській центральній районній бібліотеці підготовлено книжково – ілюстративну виставку «Знать од Бога і голос той, і ті слова».

Виставка складається із 3 розділів: «Історія його життя – частинка історії України», «Слово Тараса – наша зброя й окраса», «Кобзар – невичерпна книга навіки!».

Тополина постать голосу

До 65-річчя від дня народження Григорія Чубая

В двадцятий вік непросто жити,

Де неспокійна кожна мить,

Де можна атом поділить,

Але душі не поділить...

             Грицько Чубай (1949 – 1982) – батько лідера гурту "Плач Єремії” Тараса Чубая. За словами Івана Дзюби, він був "однією з найпривабливіших і найзворушливіших легенд українського безчасся 70-80х років”. Він прожив лише 33 роки. Магічне число, магічне життя, магічна творчість, дивовижним чином пронизана мотивами обраності та винятковості
            Григорій Петрович Чубай народився 23 січня 1949 р. у селі Березини Червоноармійського району Рівненської області в сім'ї колгоспників. Сім'я жила в типовій мазаній хаті – одна велика кімната, де всі були – двоє синів (Грицько мав старшого брата) і батьки. У кімнаті було багато книжок і величезна фонотека. "Картинна галерея" була зроблена з вирізок із журналу "Огоньок", там прекрасні репродукції були тоді. І всі свої знання Гриць черпав звідти, він ж не був ні в Ермітажі, ні в Ель Прадо, ні в Луврі, але ці репродукції і монографії художників, які видавалися тоді, в нього були. Він прекрасно на цьому розумівся, міг це оцінити. Так само музику – і класику, і сучасну, чого воно варте міг оцінити. Вже з дитинства малий Гриць допомагав батькам у господарці: виганяв худобу "на колгосп", де великий вигін, і частенько брав із собою книжки, зачитував друзям ті місця, які йому припали до вподоби. Також часто на вигоні вони грали у футбол, Грицько був і за тренера, і за капітана команди, бо володів м'ячем вправно. Знав напам'ять вірші Тараса Шевченка, приносив "Кобзаря" на луг та читав уривки з поем, і та поезія переймала більше, ніж почута на шкільних уроках, мабуть тому, що вмів Чубай декламувати з пристрастю, яка не залишала нікого байдужим. Любив він також і малювання: олівцем нашвидку накидав якусь пейзажну замальовку, або змальовував своїх друзів, що їм дуже подобалося. Ще школярем друкувався у республіканському журналі. Після закінчення Козинської середньої школи 1967 р. хотів вступити до Київського університету. Однак, цей намір закінчився на здачі документів. За антирадянську крамолу, яку жартома проголошували в університетському гуртожитку сімнадцятирічні абітурієнти, був навіть недопущений до вступних іспитів, зате отримав майже по життєво приставлених до себе "опікунів КДБ", котрі не спускали з нього свого всюдисущого ока. Всі спроби вступити до українських вузів були марними. Переважно на останньому іспиті Грицько отримував "двійку". У творі, який був написаний ним при вступі до Львівського університету, все-таки була знайдена помилка у вживанні "у" чи "в", про що ще можна було і посперечатися... Працював деякий час на Рівненському радіо, поки не "засікли".

Вісімнадцятирічним юнаком він пише поему "Вертеп" – своєрідну маніфестацію-вирок сучасній цивілізації, що іронічним викликом зазвучала в задушливих сімдесятих. Саме з цією поемою та ще з кількома десятками віршів, він – натхненний, задерикуватий і цілком свідомий свого таланту, молодий поет із Рівненщини приїздить у 1968 р. до Львова і згодом стає безсумнівним лідером львівської мистецької молоді. У Львові знаходить і своє кохання – дівчину Галину, з якою невдовзі одружується. У побуті поет багато допомагав дружині, і з дітьми теж. Він сам своїми руками зробив кімнатку в підвалі – сам клав підлогу, білив, підводив електрику. Вони жили в 16-метровій кімнатці, і Грицько обладнав підвал під бібліотеку – це дуже цікаве приміщення, Грицько сам вставляв двері, вікно, все для того, щоб мати де працювати. В них завжди збиралося дуже багато людей (Олег Лишега, Віктор Морозов, Микола Рябчук, Василь Гайдучок, Юрій Винничук, Володимир Кауфман...) – 16 людей на 16 квадратних метрах, і деколи засиджувалися до ранку, і в будь-який час дня і ночі могли постукати у вікно, попроситися до Чубаїв... То вже тоді і глінтвейни заварювали, і Грицько любив канапки робити – то вже за кілька хвилин було готове накриття на стіл, і, звичайно, було цікаво дуже, можна було море інформації отримати на цих вечорах: адже дискусії та суперечки велися навколо творчості Томаса Еліота, Сильвії Плат, звучала музика європейського рівня, намагалися, попри всі совдепівські перепони, доторкнутися душею до всього найсвіжішого, авангардового, модерного, що з'являлося тоді у малярстві (Далі, Міро, Архипенко), в літературі (Маркес, Кортасар, Лагерквіст). Коли бував Віктор Морозов, влаштовували концерти: Віктор грав, Грицько щось там придумував, пробував всілякі такі сатиричні речі робити. Не зважаючи на залізну завісу, поет знав чимало про модерні течії у європейській та світовій літературі, музиці, культурі загалом. Чубай хотів бути редактором журналу, мав мрію – видавати журнал. Таким чином з'явився андеґраундний часопис "Скриня", який поет видавав з колом однодумців, у ньому ж публікував свої твори. Григорій Чубай найдужче любив трьох поетів, прочуваючи в кожному з них споріднену душу і долю — Павла Тичину, Федеріко Гарсію Лорку, Гійома Аполлінера.

Часто поет бував безробітним, а коли працював, то на вкрай непрестижних для міщанського львівського бомонду посадах – робітником сцени у театрі Заньковецької, вантажником, а пізніше художником-оформлювачем на ізоляторному заводі. Чубай був безпартійним для комуністів і небезпечним для безпартійних, бо за ним пильно й регулярно наглядали органи державної безпеки ще від сімнадцяти літ. Його обходили десятою дорогою, принагідно пускаючи про нього взаємовиключні плітки, про співпрацю з КДБ, про співпрацю з націоналістами, про невиліковний алкоголізм...

Арешти 1972 р. не обминули і Грицька Чубая – обшук в будинку дружини Галини на Погулянці, кількаденне перебування в КДБ по вул. Миру спричинили до глибокої депресії. Це був такий стан, коли поет казав, що його "Вертеп" нічого не вартий, що його вірші нічого не вартують, що це взагалі нікому не потрібно, і це треба все знищити, щоб навіть спогадів не було, що був колись такий Чубай. Він палив свої твори, однак дружина Галина буквально врятували з вогню "П'ятикнижжя". Виснажлива фізична праця вантажника спричинила розлад здоров'я. Важкі матеріальні умови змусили Григорія Чубая працювати деякий час і на будовах Сибіру, що майже цілковито зруйнували його і без того розхитане здоров'я.

                              Література про життя та творчість Григорія Чубая

1. Пащук І. Г. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини : Грицько Чубай / І. Пащук. – Рівне. : Волинські обереги, 2005. – 212 с.: іл.

 

   Книжка вміщує довідковий матеріал про літераторів, життєвий і творчий шлях яких пов’язаний з Рівненщиною в тому числі і Григорія Чубая

   

1 листопада в приміщенні центральної районної бібліотеки відбувся семінар-практикум для бібліотечних працівників системи на тему: «Соціокультурний простір бібліотеки у контексті співпраці з молоддю». Працівники ЦРБ підготували ряд консультацій, методичних порад, рекомендації, презентацій: «Основні завдання бібліотек в роботі з молоддю», «Нові тенденції в масовому бібліотечному обслуговуванні юнацтва», «Активні форми масової роботи з молоддю», «Сучасні технології залучення молоді до бібліотеки та читання», «Застосування новітніх технологій у поповненні бібліотечних фондів», Презентація електронного ресурсу ЦРБ «Електронна бібліотека» та ін.

         Досить цікаво та не ординарно  працівники ЦРБ підготували та  продемонстрували  масовий захід по залученню молоді до бібліотеки та популяризації книг – «Книжковий стіл на тарілці».  Майже всі запропоновані книжкові страви  користувалися попитом, а це -  «Краєзнавчий аперитив», «Історичний салат», «Асорті здоров’я», «Детективний вінегрет», «Містична закуска», «Поетична фуа-гра», «Фольклорний пудинг, «Мистецький десерт», «Літературна кава». Працівники бібліотек професійно розбирали страви по складниках, ділилися враженнями, вносили корективи, пропонували іншим посмакувати кулінарні шедеври.  Методичним відділом підготовлено та розповсюджено серед працівників системи ряд методичних порад щодо обслуговування молоді в бібліотеках.

        В семінарі-практикумі взяли участь працівники районного будинку школяра. Керівник гуртка, Зоряна Дорошук провела майстер-клас по виготовленню ляльок-мотанок та бесіду про історію народної іграшки, духовний зміст, який закладали наші предки в її виготовлення,  продемонструвала різні види ляльки-мотанки – Господиня, Нерозлучники, Горошинка, Бажаниця, Зайчик на пальчик, Десятиручка, Кубишка-травниця. Найцікавішою частиною заходу став майстер-клас по виготовленню ляльки-мотанки, де бібліотечні працівники власноруч створили для себе оберіг – Ляльку-Бажаницю. Майстриня детально розповідала про технологію та етапи виготовлення ляльки, адже традиційно такі іграшки виготовляються лише з натуральних тканин та матеріалів. Кожен присутній перед виготовленням ляльки загадав бажання, яке обов’язково здійсниться з допомогою Бажаниці. Захід пройшов в веселій, дружній обстановці та залишив в пам’яті учасників незабутні спогади.

    У новітній історії України є дата, яку можна назвати найважливішою - 24 серпня 1991 року. Саме вона стала точкою відліку, яка зафіксувала народження нової держави – незалежної і вільної України. Це була велика подія, яка дала українському народу можливість самому вирішувати свою долю.

    Цього року відзначається 22-га річниця з часу ухвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України.

    З метою популяризації літератури  даної тематики, Радивилівська центральна районна бібліотека організувала серед бібліотек району пересувну книжкову виставку, так званий  літературний експрес під назвою «Єднаймо силу й добро на щастя України».

     Книжкова виставка  висвітлює широку панораму процесів державотворення, історичних, політичних, мистецьких подій; представляє галерею діячів, які в різні часи зробили свій вагомий внесок у розвиток України.

    У І-му розділі виставки „Про давні часи в історії України” представлена література з історії державотворення від найдавніших часів, про відомих державних діячів часів Київської Русі – «Україна: хронологія розвитку. Імперська доба. 1800-1907р.р.», «Історія русів», Крушинський В. «Історія України: Події. Факти. Дати» та ін.

    Другий  розділ виставки  «Наша слава не вмре, не загине» широко  відображає  історію українського козацтва, як етапу на шляху до незалежності України. Ця тема висвітлена у книгах таких як: „Історія українського козацтва”(нариси у 2-х томах), Реєнт О. «Усі гетьмани україни, „Козацькі вожді України” Б.Сушинського та ін..

     Третій розділ виставки  «Жовті й блакитні крила незалежності» розкриває  зміст  внутрішньої та зовнішньої  політики держави як в геополітичному контексті, так і в руслі світової цивілізації - «Здобуття Незалежності України» Т.1-2, «Україна: Фотоальбом», «Україна: утвердження незалежної держави» тощо.

    В останньому розділі виставки – «Рівненщина за роки Незалежності» представлено  краєзнавчі видання про сучасний соціально-економічний стан Рівненщини, літературу про історію, сьогодення, культуру краю, інформацію про відомих людей та цікаві новини. Зокрема, Виткалов С. «Рівненщина: культурно-мистецький потенціал», «Декоративно-прикладне мистецтво Рівненщини: колективна монографія», Пащук І. «Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини», «Культурна спадщина Рівненського краю», «Відомі люди Радивилівського краю» та ін.

    Книжково-ілюстративна виставка   діяла в публічно-шкільних бібліотеках системи  протягом серпня місяця. Бібліотечними працівниками  підготовлено та проведено цикл заходів для її популяризації: презентації   виставки за участю активу громади села, бесіди, огляди, індивідуальне інформування, публікації в пресі.

    Методичним відділом підготовлено ряд рекомендацій та  інформаційних матеріалів для бібліотечних працівників по відзначенню річниці Дня Незалежності /нові форми та методи роботи з популяризації даної тематики/.

    Під час святкування 22-ї річниці незалежності України діяла і виставка – продаж виробів народних майстрів Радивилівщини. У ярмарку  прийняли участь: родина  Петровських /скульптура, живопис/,  Олександра Коваль /художня фотографія/, Василь Гуменюк /різьба по дереву/, Галина Мирна /вишивка/ та інші.